Отдать конец

nav. Leine loswerfen

1) (предел, граница) fine ж., termine м.

••

2) (путь, расстояние) strada ж., distanza ж., tratto м.

••

3) ( смерть) fine ж., morte ж.

4) ( предмета) estremità ж., capo м.

••

5) ( причальная верёвка) amarra ж., ormeggio м.

••

6) ( случай) caso м.

* * *

1) ( окончание) fine, termine

2) ( край) limite, capo, estremità f

3) ( срок) fine f, termine

4) ( предмета) fine f, termine, estremità f; punta f (острого, длинного предмета)

5) (завершение чего-л., смерть)

6) мор. ( канат) amarra f, ormeggio

7) мн. спец.

•

- отдать концы

••

* * *

1) gener. coda, culaccino, fondo, punta, scorcio (дня, недели и т.п.), ultimo, estremita, fine, apice, capo, corsa, e (bell'e) finita, esito, estremo, finale, stremo, testa

2) sl. pirla

3) obs. co

4) liter. polo

5) eng. terminale

6) econ. termine

7) mus. sbarra

1) back

1) end; ending; close

2) разг. (расстояние, путь)

- в оба конца

3) мор. rope's end

••

- без конца

m (29; ­ца) Ende (в П an D; до Р zu D), Schluß, Abschluß ( под В zum); Ausgang; Mar. Leine f, Seil n; F Strecke f, Stück n; Fall (на В für A); конец (Д mit jemandem) ist es aus; третий с конца drittletzte(r); в оба конца hin u. zurück; билет m в оба конца Rückfahrkarte f; палка f о двух концах fig. zweischneidiges Schwert n; до конца ganz; bis zuletzt; в конец F ganz u. gar, restlos; из конца в конец von einem Ende zum anderen; во все концы in allen Himmelsrichtungen; со всех концов von allen Ecken u. Enden od. Seiten; со всех концов света aus aller Herren Ländern; не с того конца am verkehrten Ende; в конце концов letzten Endes, schließlich, schließlich u. endlich; F нет конца od. конца-краю (Д et.) will kein Ende nehmen od. ist endlos; и дело с концом! F und damit Punktum!; один конец F es ist so oder so aus; концов не найти es ist nichts festzustellen; сводить концы с концами et. in Einklang bringen; едва сводить концы с концами von der Hand in den Mund leben; отдать концы Mar. losmachen; концы в воду F alle Spuren sind verwischt; венец, май, лето

cast

nav. (буксирный конец) Schlepper los!, (буксирный конец) Schleppleine los!

nav. los achtern! (конец, швартов)

nav. los achtern! (конец, швартов)

35 С м. неод.

1. ots, lõpp (kõnek. ka ülek.); \конецец палки kepi ots, \конецец дороги tee(konna) lõpp, к \конеццу лета suve lõpuks, довести до \конецца lõpule viima, день близится к \конеццу päev hakkab lõppema v veereb õhtule, подходить к \конеццу lõpukorral olema, из \конецца в \конецец otsast lõpuni, в \конецце \конеццов lõppude lõpuks, без \конецца lõputa, alalõpmata, lõputult, до \конецца lõpuni, lõplikult, под \конецец lõpu poole, билет в оба \конецца kõnek. edasi-tagasi-pilet, со всех \конеццов света igast kandist, igast ilmakaarest, бесславный \конецец kuulsusetu lõpp v surm, швартов(н)ый \конецец mer. kinnitustross, ots, зарядный \конецец fot. laadimisots (filmil);

2. \конеццы мн. ч. tekst. narmasnuust, (pühkimis)narmad, lõngajäätmed; прядильные \конеццы ketrusotsad;

3. van. tükk, rest; \конецец сукна kalevirest; ‚

\конецец -- (всему) делу венец vanas. lõpp hea, kõik hea;

один \конецец kõnek. olgu (juba) üks lühike lõpp, ots käes nii või teisiti;

на худой \конецец kõnek. äärmisel v kõige halvemal juhul;

класть v

положить \конецец чему millele lõppu tegema, kriipsu peale tõmbama;

ни \конецца ни краю нет чему millel pole otsa ega äärt v aru ega otsa;

палка о двух \конеццах kahe teraga mõõk;

и дело с \конеццом kõnek. ja asi vask v tahe;

отдавать v

отдать \конеццы madalk. (1) hinge heitma, (2) jalga laskma, vehkat v putket tegema;

сводить v

свести \конеццы с \конеццами otsa otsaga kokku saama;

хоронить v

схоронить \конеццы в воду madalk. jälgi kaotama v hävitama

, < отдать> (­м, ­шь; дать) abgeben, weggeben; zurückgeben, übergeben; hergeben, hingeben; stellen (в В, под В unter A, zu, vor D); einsetzen; opfern; zurückerstatten; erteilen, erlassen; einreichen (в В bei D), schicken; Mar. losmachen; Anker werfen; Gewehr: stoßen; Besuch abstatten; Rechenschaft ablegen; Urteil: überlassen (на В D); Tribut zollen; Gerechtigkeit widerfahren lassen; Herz verschenken; Seele aushauchen; Schmerz: zu spüren sein (в В in D); impf. F riechen, schmecken (Т nach D); erinnern (an A); отдать! Leinen los!; конец; отдать шить nähen lassen; отдать должное nach Gebühr würdigen; замуж; отдаваться sich widmen, aufgehen (Д in D); widerhallen, Resonanz finden

, < отдать> (­м, ­шь; дать) abgeben, weggeben; zurückgeben, übergeben; hergeben, hingeben; stellen (в В, под В unter A, zu, vor D); einsetzen; opfern; zurückerstatten; erteilen, erlassen; einreichen (в В bei D), schicken; Mar. losmachen; Anker werfen; Gewehr: stoßen; Besuch abstatten; Rechenschaft ablegen; Urteil: überlassen (на В D); Tribut zollen; Gerechtigkeit widerfahren lassen; Herz verschenken; Seele aushauchen; Schmerz: zu spüren sein (в В in D); impf. F riechen, schmecken (Т nach D); erinnern (an A); отдать! Leinen los!; конец; отдать шить nähen lassen; отдать должное nach Gebühr würdigen; замуж; отдаваться sich widmen, aufgehen (Д in D); widerhallen, Resonanz finden

, < отдать> (­м, ­шь; дать) abgeben, weggeben; zurückgeben, übergeben; hergeben, hingeben; stellen (в В, под В unter A, zu, vor D); einsetzen; opfern; zurückerstatten; erteilen, erlassen; einreichen (в В bei D), schicken; Mar. losmachen; Anker werfen; Gewehr: stoßen; Besuch abstatten; Rechenschaft ablegen; Urteil: überlassen (на В D); Tribut zollen; Gerechtigkeit widerfahren lassen; Herz verschenken; Seele aushauchen; Schmerz: zu spüren sein (в В in D); impf. F riechen, schmecken (Т nach D); erinnern (an A); отдать! Leinen los!; конец; отдать шить nähen lassen; отдать должное nach Gebühr würdigen; замуж; отдаваться sich widmen, aufgehen (Д in D); widerhallen, Resonanz finden

1) ( при указании движения) sotto

••

2) ( в непосредственной близости) nei pressi, nelle vicinanze, sotto

3) ( при указании непосредственно предшествующего времени) alla vigilia, verso

••

4) ( при указании на сопровождающие звуки) al suono di, a

5) ( при указании назначения предмета) da, per

6) (при указании подражания, сходства) alla maniera di, alla, a imitazione di

7) ( при указании подобранности по определённому признаку) in tono, per armonizzare

••

8) (при указании на предмет, с помощью которого совершается действие) a, con

9) (при указании ручательства, поруки) su, dietro

1) ( при указании местоположения) sotto

2) ( у основания) sotto, ai piedi di

3) ( в непосредственной близости) nei pressi, nelle vicinanze

4) ( при указании условий совершения действия) sotto

5) ( при указании признака) sotto, con

6) ( при указании назначения) a, da, per

7) ( при указании термина при пояснении) per

* * *

1) при указании предмета, места, лица, ниже которого направлено действие перев. sotto и лексическими средствами

2) положения, состояния, с гл. "взять", "отдать", "попасть" и т.п. sotto, in, a

3) место, к которому направляется кто-л. sotto, presso, nei pressi

4) времени, возраста часто со словами "утро", "вечер" и т.п. a, su, verso

5) на звуки, сопровождающие действие a, con, sotto

6) на назначение предмета per, a

7) на лицо, предмет, которому подражают, сходство с которым придают a, alla maniera; перев. тж. лексическими средствами

8) на то, что служит порукой, ручательством чего-л. su, dietro

9) при указании на предмет, к основанию которого направлено действие

10) при указании на явление, воздействию которого подвергается кто-что-л.

1) лица, предмета, ниже которого что-л. находится или происходит sotto

2) состояния, положения sotto

3) причины действия, состояния в значении "в результате", "вследствие" sotto (l'azione di)

4) места, около которого что-л. происходит sotto, presso

5) на характер использования предмета перев. a или лексическими средствами

6) на предмет, имеющийся при другом предмете, на признак, выделяющий понятие из других sotto, a

7) на понятия, смысл которых раскрывается или должен быть раскрыт, с гл.

* * *

1) gener. sotto, a ridosso di (+I), dappertutto di (+I), disotto (+I), disotto a (+I), presso, sopra (о времени; +A)

2) eng. focolare (доменной печи)

3) fin. sotto prep

отдава́ть

1. см. отда́ть;

2. (чем-л.) kromgusti ion, kromodori ion.

* * *

1) см. отдать

2) твор. п. (иметь привкус, запах) saber (непр.) vi (a), tener sabor a, tener dejo (dejillo de)

* * *

1) см. отдать

2) твор. п. (иметь привкус, запах) saber (непр.) vi (a), tener sabor a, tener dejo (dejillo de)

* * *

1) gener. (âîçâðàáèáü) devolver, (âðó÷èáü) entregar, (иметь привкус, запах) saber (a), (поместить, отправить куда-л.) mandar, (сдать с какой-л. целью) dar, conceder, enviar, hacer entrega (de), restituir (взятое), retornar, retroceder (об орудии), tener dejo (dejillo de), tener sabor a, tornar, volver, bajar, ceder, rendir, repercutir (об огнестрельном оружии)

2) navy. (отвязать, отпустить) largar, lascar (конец)

3) colloq. (заплатить) dar, (ïðîäàáü) vender, despachar, pagar

4) liter. (употребить, посвятить) dar, consagrar, entregar

5) eng. aflojar (напр., болт), desapretar (напр., болт)

предлог Α. с вин. и твор. п.

1. (при обозначении места) κάτω ἀπό, ὑπό, ἀποκάτω:

2. (при обозначении непосредственной близости-\подвозле, вблизи) κοντά, πλησίον, παρά:

3. перен κάτω ἀπό, ὑπό:

1. (при обозначении времени \под непосредственно перед) προς, κατά / τήν παραμονή[ν] (накануне):

2. (в сопровождении) ὑπό, μέ:

3. (наподобие) κατ' ἀπομίμησιν:

4. (при указании на назначение предмета \под для) διά, γιά:

м (печи) ὁ πάτος τής σόμπας.

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.

II. и Подо предл.

1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;

2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.

* * *

1) с вин. п. під (кого-що)

2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)